Kochane Mamy, Drogie Nauczycielki!

Z dzieckiem o wojnie rozmawiać trzeba, od tego tematu nie da się uciec. Dzieci wiedzą, że dzieje się coś złego i naszym, dorosłych, zadaniem jest pomóc im poznać otaczającą rzeczywistość, tłumaczyć ją.

Dzieci zadają pytania. Nie lekceważmy tych pytań, nie zostawiajmy ich bez wyjaśnienia. Rozmawiać - to nie znaczy dawać gotowe odpowiedzi. Nie ma uniwersalnego sposobu rozmawiania o wojnie. Zasadą jest mówienie dzieciom prawdy. Nie należy kłamać ani udawać, że nie ma problemu i nie mówić tego, w co sami nie wierzymy. Nie możemy złościć się na dziecko i mówić, żeby nie zadawało takich pytań. Język, którym się komunikujemy z dzieckiem, rozmawiając o wojnie, powinien być dopasowany do jego wieku oraz możliwości poznawczych i odnosić się do faktów, na które jest ono emocjonalnie i poznawczo gotowe.

Z pomocą w rozmowach na trudne tematy mogą przyjść bajki. Umożliwiają one zobrazowanie dziecku sytuacji, które przypominają mu jego życie, pomagają mu radzić sobie w trudnych okolicznościach. Dziecko wymaga wsparcia w rozwoju, ponieważ inaczej rozumie sytuacje zagrażające, silnie je przeżywa. Nie zna strategii radzenia sobie z tego rodzaju stresem. Tę rolę spełnia bajka terapeutyczna pt. „Jeżyk Igiełka”. Jej bohater oraz jego doświadczenia są metaforą sytuacji, w których znajdują się dzieci w czasie wojny. A znajdują się w sytuacjach trudnych, lękotwórczych. Bajka o jeżyku Igiełce ma niwelować strach i lęk przed wojną.

Bajka ta nie ma morału, nie poucza - ona daje wsparcie emocjonalne i wskazuje możliwe rozwiązania. Jej fenomenem jest koncentracja na temacie najtrudniejszym - wojnie w taki sposób, że zarówno pięcio- jak i jedenastolatek zrozumieją jej przkaz, odnajdą w sobie pokłady empatii. Wszyscy odczuwmy te same emocje: smutek, strach, złość, bezradność towarzyszące aktualnej sytuacji. Jednak o ile dorośli w ciągu swojego życia wypracowali strategie radzenia sobie z nimi, o tyle dzieciom należy udzielić wsparcia, aby mogły zrozumieć i zaakceptować swoje myśli i uczucia, a w konsekwencji nauczyć się radzić sobie z nimi.

Oczekiwanymi efektami wywołanymi przez bajkę są: relaksacja dziecka, oswojenie go z sytuacjami emocjonalnie nowymi i trudnymi dla niego, lepsze zrozumienie przez dziecko jego emocji, a także rozwój empatii u niego.

Wykorzystując bajkę „Jeżyk Igiełka” w rozmowie z dzieckiem o wojnie, bez wątpienia osiągniemy wszystkie założone efekty.

Ewa Jarosz psycholog

Кохані Мами, Дорогі Вчителі!

З дитиною про війну потрібно розмовляти, від цієї теми неможливо втекти. Діти знають, що відбувається щось погане і нашим завданням дорослих є допомогти їм пізнати оточуючу реальність, пояснювати її.

Діти задають питання. Давайте не сприймати ці питання легковажно, не залишаймо їх без пояснення. Розмовляти – це значить давати готові відповіді. Немає універсального способу розмови про війну. Принципом є говорити дітям правду. Не можна брехати, а ні прикидатися, що немає проблеми і не говорити того, в що самі не віримо. Не можемо злитися на дитину і говорити, щоб дитина не задавала таких питань.

Мова, якою ми спілкуємося з дитиною, розмовляємо про війну, повинна бути достосованою до її віку і до її конгнітивних здібностей і посилатися на факти, на які дитина готова емоційно і пізнавально.

На допомогу в розмовах на складні теми можуть прийти казки. Вони дозволяють дитині уявити загрожуючу ситуацію, яка їй пригадує її життя і допомагає справлятися з важкою ситуацією. Дитина вимагає підтримки і розвитку тому, що вона інакше розуміє загрожуючу ситуацію і важко її переживає. Дитина не знає стратегій подолання такого типу стресу. Цю роль виконує терапевтична казка, яка називається «Їжачок Голочка». Її герой і його досвід є метафорою ситуації, в якій знаходяться діти під час війни, у важкий і жахливий час. Казка про їжачка Голочку маєнейтралізувати страх і тривогу перед війною.

Ця казка не має моралі, не повчає – вона дає емоційну підтримку і вказує на можливі рішення. Феноменом казки є концентрація на найважчу тему – війна, таким чином, що п’ятирічна чи одинадцятирічна дитина зрозуміють її послання та відкриють в собі співчуття. Ми всі маємо такі самі емоції: сум, страх, злість, безпорадність, супроводжуючі актуальну ситуацію. Однак, оскільки ми дорослі, протягом свого життя виробили стратегію подолання цих емоцій, то дітям треба приділити підтримку, щоб вони могли зрозуміти та заакцептувати свої думки та почуття, а в результаті навчилися їх подоланню.

Очікуваними ефектами, які має викликати ця казка є: заспокоєння дитини, освоєння з емоційною ситуацією, новою та важкою для неї, покращене розуміння її емоцій та розвиток співчуття.

Очікуваними ефектами, які має викликати ця казка є: заспокоєння дитини, освоєння з емоційною ситуацією, новою та важкою для неї, покращене розуміння її емоцій та розвиток співчуття.

Використовуючи казку „Їжачок Голочка” в спілкуванні з дитиною про війну, без сумніву досягемо бажаних результатів.

Ева Ярош Психолог

Partner projektu:

Enea - partner projektu www.enea.pl

Pozostali partnerzy:

Wydawnictwo: